Моя стаття до конференції в ДОІППО

ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ПРИ ФОРМУВАННІ ІКТ-КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ 
НА ПРИКЛАДІ КЗО «ГІМНАЗІЯ №3» ДМР

Ми живемо в інформаційному просторі, і воно значно впливає на процес навчання. Ігнорувати вплив Інтернет як інформаційного простору на процес навчання не тільки неправильно, але і нераціонально.

Строго кажучи, інформаційно-освітній простір - це заснована на використанні комп'ютерної техніки програмно-телекомунікаційна середа, що реалізує єдиними технологічними засобами та взаємопов'язаним змістовним наповненням якісне інформаційне забезпечення школярів, педагогів, батьків, адміністрацію навчального закладу і громадськість [1; 5].

І щоб інформаційний простір навчального закладу був реалізований максимально ефективним чином, необхідно враховувати при формуванні інформаційної культури суспільства значимість і вплив всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків, тому на перший план висуваються проблеми формування інформаційної культури особистості всіх учасників цього процесу. 

Відомо, що культурний рівень людини проявляється тільки в діяльності, тому розглядати інформаційну культуру як соціальне явище доцільно з позицій вміння людини працювати з інформацією, яку вона надходить з різних джерел, яка має різний змістовний сенс і різні форми подання. Виходячи з вищесказаного, можна сформулювати основний критерій освіти в IT-аспекті: учень у сучасній школі повинен оволодіти навичками пошуку, використання та аналізу якості інформації, що знаходиться в Інтернеті [1; 2; 4].

Іншими словами, з розвитком Інтернет-технологій та експоненціальним приростом контенту в мережі як основного компонента інформаційної культури особистості слід розглядати ІКТ-компетенції сучасного учня як майбутнього фахівця в структурі суспільного виробництва. Під ІКТ-компетенцією розуміють готовність використовувати засвоєні знання, вміння, навички та способи діяльності в сфері інформаційно-комунікаційних технологій для вирішення навчальних і практичних задач [1; 5; 6].

Потреба в формуванні ІКТ-компетентності учнів висуває на перший план проблеми інформатизації навчального процесу та моделювання процесів використання інформаційно-комунікаційних технологій в різних видах навчальної діяльності, та Інтернет виступає як середа взаємодії між учнем і вчителем. Чим інтенсивніше йде процес інформатизації школи, тим ефективніше співробітництво вчителя і учня, що сприяє підвищенню не тільки відповідальності учня за результати свого навчання, але прояву ініціативи з боку учня у цій співпраці. При цьому вчитель здійснює загальне керівництво різними видами робіт, які виконує (ініціює) сам учень, учитель ж спонукає школяра вчитися в різних умовах: і в школі, і за її межами, в реальною і віртуальною (online) середовищі.

Здавалося б, при налагодженій системі взаємодії між учнем і вчителем досягаються мало не ідеальні умови для формування ІКТ-компетентності учнів. Однак найважливіше місце в цій схемі займає і ІКТ-компетенція батьків, чий досвід, думку і культурологічні традиції в сім'ї безпосередньо впливають на формування ІКТ-компетенції дітей. Очевидно, що залучення батьків до інформаційно-освітнього простору освітньої установи, прийняття і підтримування єдиних норм і критеріїв взаємодії між учнями, вчителями та батьками сприятиме ефективному формуванню ІКТ-компетенції у школярів [1; 5; 6].

Розглянемо досвід вчителів інформатики в КЗО «Гімназія №3» ДМР у формуванні інформаційно-освітнього простору з метою взаємодії з учнями при вивченні інформатики.

Сайт гімназії реалізований на движку Інтернет-порталу «Класна оцінка» і має адресу http://gimnazia-3-dp.klasna.com/. Сайт створений і підтримується завдяки ентузіазму і професіоналізму вчителя вищої категорії, керівника РМО вчителів інформатики Вовк Т.В., хоча в наповненні сайту інформацією беруть участь практично всі вчителі і адміністрація гімназії. Сайт спочатку планувався як засіб для зовнішніх комунікацій навчального закладу з батьками та громадськістю. Тобто сайт зручний і інформативний для батьків, які вибирають школу для своєї дитини, для випускників гімназії та людей, які оцінюють гімназію в зрівнянні з іншими навчальними установами. Розділи сайту регулярно оновлюються, додаються новини, в тому-числі і відео-новини. На міському форумі gorod.dp.ua, в розділах, присвячених обговоренню шкіл, можна зустріти посилання на сайт від користувачів, тобто гімназійний сайт затребуваний і батьками, і випускниками гімназії. В 2013-2014 навчальному році сайт КЗО «Гімназія №3» ДМР зайняв 1 місце в міському конкурсі веб-сайтів середніх навчальних закладів та 2-е місце в обласному конкурсі. Варто відзначити, що внутрішні комунікації між учителями та учнями за допомогою сайту гімназії спочатку не планувалися, так як на той момент в якості інструменту внутрішніх комунікацій позиціонувався загальноукраїнський портал mz.com.ua.

У гімназії №3 реалізована система обміну файлами між учнями та вчителями через ресурс edisk.ukr.net. Цей ресурс прийнято вважати віртуальною флешкою ​​гімназії. Педагоги розміщують на едіск обов'язкові та додаткові завдання, навчальні та довідкові матеріали, програмне забезпечення, а учні розміщують виконані домашні і конкурсні завдання. Всі матеріали розміщуються в систематизованому вигляді. Підготовка до районних та міських олімпіад з інформатики проходить головним чином через едіск, а шкільна олімпіада з інформатики ось вже 4-й рік проходить онлайн і реалізується через віртуальну флешку гімназії.

Переваги використання едіска в навчальному процесі: простий доступ і легкий інтерфейс; недоліки: неможливість обмежувати права доступу до файлів і папок,  немає інтерактиву.

Окремої уваги заслуговує соціальна мережа, популярна серед підлітків, vk.com. Основна перевага цього Інтернет-сервісу полягає в тому, що учні проводять в даному інформаційному просторі значну кількість свого часу. Саме там проходять активні комунікації. Деякі вчителі гімназії, включаючи вчителів інформатики, мають свої акаунти в цій сoціальній мережі. Як показує досвід, учні високо цінують можливість спілкування з учителем в соціальній мережі, крім того через vk.com зручно проводити групові чати на навчальні теми (олімпіади, дистанційне навчання, МАН). Недоліки - занадто неформальна атмосфера спілкування, неділовий стиль.

На одному з освітніх семінарів в ДОІППО за участю Ліцею Інформаційних Технологій м.Дніпропетровська вчителі інформатики познайомилися з концепцією створення міського інформаційно-поштового простору dnepredu.dp.ua і з презентацією нового мережевого сервісу для освітніх установ office365. Ідея сподобалася, виникло бажання перейняти досвід та впровадити систему на базі Гімназії. За підтримки директора ЛІТа Григор'єва С.Б. було створено піддоменне ім'я gimnazia3dp.dnepredu.dp.ua і пройдено короткий курс адміністрування поштового сервера. Тестування системи проводилося за допомогою учнів 10-го і 11-го інформаційних класів гімназії. Для кожного учня був створений індивідуальний поштовий акаунт і сформовані групи для розсилки 6b@gimnazia3dp.dnepredu.dp.ua, 7b@gimnazia3dp.dnepredu.dp.ua. Дітям розсилалися теоретичні матеріали, яких немає в підручниках, завдання для виконання з інструкціями і термінами. Частина учнів сприйняла таке нововведення з ентузіазмом, система була оцінена як сучасна і зручна, інша частина піддослідних проявила опір, адже участь у тестуванні системи було обов'язковим для всіх. Діти часто втрачали логіни і паролі, забували перевірити пошту, цікавилися чи будуть додаткові оцінки у разі, якщо домашнє завдання буде відправлено через корпоративну пошту, а не принесено на флешці або завантажене на едіск як зазвичай. Вчителі інформатики ввели в систему мотивації учнів при вивченні предмета інформатика вцілому додаткові бали за своєчасне використання корпоративної пошти. Однак до значущих змін у сприйнятті учнів даного сервісу це не призвело: один учень скачав завдання через свою пошту і розповсюдив його через vk.com. Проте, на основі досвіду тестування системи можна говорити про переваги і недоліки системи з точки зору доцільності для впровадження в інформаційно-освітній простір школи взаалі.

Переваги: діловий інтерфейс і функціонал, максимально наближений до реалій корпоративної культури сучасного бізнесу, можливість створення управлінської структури (пошта, календар, призначення завдань, спільна робота над документами) на рівні адміністрації гімназії, уніфіковані адреси пошти, хмарні рішення, безкоштовне офісне програмне забезпечення, мінімальні вимоги до апаратного забезпечення.

  Недоліки: необхідність адмініструвати систему (додаткові витрати робочого часу), великі моральні та часові витрати на формування нової концепції інформаційно-освітнього простору: доцільно впроваджувати систему масово - для всіх учителів, адміністрації і для батьків. Адже зараз відчувається загальна  психологічна неготовність до змін, потрібно поступово привчати вчителів і батьків бути «завжди на зв'язку», тоді й діти сприйматиме такий підхід як норму.

Необхідність створення єдиного інформаційного простору в системі освіти пов'язана з тим, що інформація в сучасних умовах є основою, що забезпечує оперативність і ефективність не тільки при взаємодії між учнями та вчителем, а й при здійсненні управлінських рішень, що сприяють розвитку системи освіти. Інформаційно-освітній простір школи не повинен обмежуватись рівнем взаємодії учитель-учень, але має включати в себе рівні взаємодії вчитель-адміністрація школи, вчитель-батьки. Тільки при підвищенні рівня ІКТ-компетенції всіх учасників освітнього процесу можливе досягнення максимальної ефективності при формуванні ІКТ-компетенції учнів [3; 4].

Список використаних джерел:

1. Адольф В.А., Степанова І.Ю. Методологічні підходи до формування інформаційної культури педагога / // Інформатика та освіта. Серія: Педагогіка. - № 1. - 2006.

2. Баранова Т.А., Максимова О.А., Фоміна А.А. Створення сучасної інформаційно-освітнього середовища освітньої установи // Інформатика та освіта. Серія: Педагогіка. - № 1. - 2007.

3. Жилін С.М., Жиліна Л.В. Організація шкільної корпоративної мережі / // Інформатика та освіта. Серія: Педагогіка. - № 1. - 2006.

4. Кларк Ч. Інформаційні та комунікаційні технології: революція в освіті // Інформатика та освіта. Серія: Педагогіка. - № 4. - 2003.

5. Красильникова В.А. Інформатизація освіти: понятійний апарат // Інформатика та освіта. Серія: Педагогіка. - № 4. - 2003

6. Яснева Г.Г. Розвиток інтелектуальної сфери учнів на уроках інформатики // Інформатика та освіта. Серія: Педагогіка. - № 2. - 2006.